У минулому році на субсидії витратили 18 млрд грн, в цьому році планують направити 35 млрд, а в наступному – більше 47 млрд
В Україні за кілька років кількість субсідіантів виросла в кілька разів. Якщо в кінці 2014-го “комунальну знижку” отримували близько мільйона сімей, в кінці цього опалювального сезону субсидію, за прогнозами Мінсоцполітики, отримуватимуть близько семи мільйонів домогосподарств, тобто кожен другий українець. При цьому в наступному році з бюджету на субсидії витратять від 47 до 51 млрд гривень. Економити на субсидії держава буде завдяки Фонду енергоефективності та підвищення соціальних стандартів. Сайт “Сегодня.ua” з’ясував, що чекає одержувачів субсидії в 2017-му, передає
Як витрачати на субсидії менше
Енергоефективність замість субсидій. У наступному році, за різними оцінками, на субсидії планують витратити від 47 до 51 млрд гривень. Ще кілька років тому на субсидії витрачали 18 млрд гривень, зараз же, коли число субсідіантов зросло від одного до майже семи млн сімей, з бюджету доведеться витратити десятки млрд. Потенціал економії на субсидії – 25 млрд. Уряд планує в наступному році запустити Фонд енергоефективності, який дозволить термомодернізувати багатоповерхівки, і, як наслідок, витрачає менше на комуналку. Якщо Фонд запрацює, щорічно за оцінками експертів можна буде економити на субсидіях 5 млрд гривень.
“Дуже спрощений доступ до субсидій, враховуються тільки доходи, і єдина перешкода – покупка від 50 тис. гривень. Не враховується майно, скільки машин, яхт, спосіб життя, доходи від депозитів. Тобто це дуже суб’єктивні умови. Багато громадян зловживає цим”, – впевнена експерт з питань соціальної політики Інституту соціально-економічних досліджень Маріанна Онуфрик.
Діюча система субсидій, вважає представник ЄБРР Сергій Маслюченко, гальмує процес створення ОСББ та введення заходів з енергоефективності. “Якщо багато субсідіантів в будинку, спробуйте переконати співвласників створити ОСББ. Це неможливо”, – говорить експерт. Мер Миргорода Сергій Соломаха також упевнений: через те, що в багатьох будинках більшість мешканців – субсідіанти, у городян немає стимулу утеплювати свої квартири і створювати ОСББ.
Як зазначає віце-прем’єр Геннадій Зубко, “субсидії консервують бідність”, в той час як Фонд створить тисячі робочих місць і дасть поштовх для розвитку України. Зростання мінімалки дозволить заощадити на субсидії 5 млрд. Наступного року мінімальна зарплата в Україні виросте до 3200 гривень і тим українцям, які отримували мінімалку, в кінці опалювального сезону розмір субсидії перерахують.
При розрахунку субсидії в соціальній службі розраховують обов’язковий платіж для сім’ї. Незалежно від того, скільки використовували ресурсів (в межах соціальної норми), платити доведеться фіксовану суму щомісяця. Дохід на одного члена сім’ї ділять на базовий коефіцієнт 2 і прожитковий мінімум, отриману суму множать на 15%.
Наприклад, розмір обов’язкового платежу для сім’ї з двох осіб (обидва офіційно отримують мінімалку) на даний момент можна порахувати за формулою: 1450/1399/2*15% = 7,7%. Тобто, сім’я буде витрачати на комуналку 7,7% від свого доходу – 223,3 гривні. Після зростання мінімалки ця ж сім’я повинна буде віддавати 17% від доходу – 1255 гривень.
Як повідомило “Сегодня.ua” джерело в Кабміні, завдяки подібного рішення вдасться заощадити 5 мільярдів бюджетних гривень, які раніше планували витратити на субсидії. Правда, розмір субсидії перерахують тільки після опалювального сезону.
Верифікація виключає шахрайство. З початку року Міністерство фінансів запустило процес верифікації одержувачів соцвиплат, в тому числі і субсидій. На гарячій лінії Кабміну “Сегодня.ua” уточнили, з яких причин українців можуть залишити без субсидії:
Якщо в період 12 місяців до оформлення субсидії якого було придбано виріб або оплачена послуга на суму від 50 тисяч гривень
Якщо субсідіант приховує додаткових дохід
Якщо один з членів сім’ї, наприклад, оплатив офтальмологічну операцію на суму від 50 тис. гривень, в субсидії такій сім’ї можуть відмовити. “Якщо оплатили таку операцію, ніхто не позбавляє права подавати заяву на субсидію. Однак вже остаточне рішення, призначати субсидію чи ні, в такому випадку прийме комісія”, – пояснили на гарячій лінії. За інформацією Мінфіну, найчастіше субсидії в результаті верифікації забирають у тих, хто приховав покупку на суму від 50 тис. У загальний дохід при нарахуванні субсидії також враховується дохід від сільськогосподарської діяльності, здачі житла в оренду, дохід від банківських депозитів або цінних паперів. До слова, в інтернеті можна знайти десятки оголошень про оренду квартир з хорошим ремонтом і оформленою субсидією.
“Всім, хто отримує допомогу і дійсно повинен її отримувати, боятися не потрібно. Не будуть відбирати у людей пільги субсидії. Боятися потрібно тим, хто використовує цю систему незаконно. Якщо оформляють на померлих людей, на людей, які виїхали. Боятися потрібно тим, хто порушує закон”, – розповідає заступник міністра фінансів Оксана Макарова.
Незважаючи на верифікацію, одна з головних проблем діючої системи нарахування субсидій, впевнений заступник голови департаменту “Нафтогазу” Олексій Хабатюк, – відсутність механізмів уникнення шахрайства. “Тут дуже багато аспектів, і питання мертвих душ, заниження своїх доходів і так далі”, – пояснює експерт.
Нові норми споживання. Субсидії українцям нараховують на соціальні нормативи споживання. Якщо витрачати більше норми – за “зайве” доведеться платити самим. На даний момент норматив споживання газу – 5,5 кубометрів на квадратний метр. В “Нафтогазі” підрахували: реальне споживання газу – 4 кубометри на квадратний метр. Як повідомляє джерело “Сегодня.ua”, в Кабміні планують скоротити нормативи споживання в наступному році, відразу після закінчення опалювального сезону. В результаті субсидію будуть виділяти на менший обсяг ресурсів, а українцям, які не утеплили своє житло, доведеться платити більше навіть з субсидіями.
Що буде з субсидіями в наступному році
Субсидії є тимчасовим захистом населення і будуть існувати до тих пір, поки вони потрібні людям, заявив Геннадій Зубко в ефірі одного з телеканалів. При цьому чиновник зазначив: “Потрібно зробити таким чином, щоб люди могли заробити ці гроші, а не отримувати як субсидію від держави”.
На даний момент експерти разом з уряд обговорюють кілька механізмів, які дозволять виплачувати субсидії грошима. “У планах уряду: до кінця поточного опалювального сезону затвердити дієву модель монетизації і підкріпити її на законодавчому рівні”, – заявила керівник офісу реформ при Міністерстві фінансів Яна Бугримова. “У планах уряду: до кінця поточного опалювального сезону затвердити дієву модель монетизації і підкріпити її на законодавчому рівні”, – заявила керівник офісу реформ при Міністерстві фінансів Яна Бугримова. Вона уточнила, що існує два базових сценарії монетизації субсидій: на рівні теплокомуненерго і на рівні домогосподарств, проте і серед них є різні варіації. “Що може монетизувати для домогосподарств? Перша модель – тільки залишки, друга – повністю вся сума субсидій. Але і тут модель може йти по шляху цільового використання коштів або необмеженого використання цих коштів”, – пояснила представник Мінфіну.
На її думку, критерієм для вибору моделі має стати відповідність основним цілям – збільшення енергоефективності та забезпечення платіжної дисципліни, а також легкість реалізації та адміністрування. Бугримова запропонувала поетапний підхід, з огляду на слабку прогнозованість реакції споживачів. Вона додала, що вже зараз необхідно впровадити моніторинг фактичного споживання енергоресурсів, щоб встановити обгрунтовані норми споживання, а також ввести фінансову відповідальність кінцевих споживачів і комерційний облік.
Заступник глави департаменту НАК “Нафтогаз України” Олексій Хабатюк зазначив, що введення монетизації субсидій має передувати побудова системи верифікації одержувачів субсидій, а також зниження нормативів.
Як повідомлялося, в 2016 році на виплату субсидій незахищеним верствам населення в держбюджеті передбачено близько 40 млрд гривень, на 2017 рік передбачається їх збільшення від 47 до 51 млрд.
